У Рівному на місці старого цегельного заводу виросло нове виробництво європейського зразка. Попри війну, економічну нестабільність і технічні виклики, молодий керівник Олег Ярощук реалізував масштабне будівництво, яке у місті вже називають «Символом Перемоги».
Його історія — це не лише про нову інженерію, а й про відповідальність, силу команди й приклад, що надихає.
Олег Ярощук – головний директор з капітального будівництва і забезпечення роботи технічного та виробничого обладнання цієї компанії. Побачивши результати його роботи, поспілкувавшись, можна зробити однозначний висновок. Це представник молодої генерації, який бачить перспективу, невтомний новатор ідей, який дуже любить рідну Україну.
Пан Олег має дві вищі освіти. Економічну та компʼютерна інженерія, які здобув у Тернопільському національному економічному університеті. Свою трудову діяльність розпочав ще на 3-му курсі цього навчального закладу. А свою активну професійну – в 2021 році, коли Рівненська продуктова компанія започаткувала величезне будівництво на місці колишнього заводу будівельних матеріалів.
Новий підхід до будівництва
«При його зведенні треба було відходити від застарілих радянських зразків, стереотипів, – говорить мій співрозмовник. – Завдання стояло відповідальне: тут має бути інноваційне, високотехнологічне європейське виробництво. А для хорошого сучасного обладнання треба хороше приміщення. Отож треба було освоювати величезний кластер, який називається капітальне будівництво. І я це будівництво очолив. Вчився, як прийнято казати, «на ходу».
Коли вже оформили належним чином усі документи, закралася думка: хтось його колись зводив, а мені тепер ці стіни з цегли і бетону доведеться руйнувати. Та усвідомлював: цегельня своє віджила технологічно, сировина, яка була поблизу, вичерпалася. Чи не найбільше ностальгував за заводом колишній директор Анатолій Борискін; пропрацював на цій керівній посаді майже 50 років. Я дякую Анатолієві Федоровичу – його досвід і знання мені на той час були вкрай потрібні. Для мене він був і залишається взірцем дуже порядного і мудрого керівника. Коли ми придбали завод, він приїжджав до нас, я бачив, що переживає – чи збережемо ми цю промислову територію під виробництво, чи, можливо, зведемо житлову забудову з черговим торгово-розважальним центром або ж перетворимо територію на пустир. Я та інші керівники компанії запевнили: невдовзі тут виросте сучасне виробниче підприємство!
Правильний вибір партнера
Коли навколо тебе розумні люди, ти сам стаєш розумним. На стадії підбору генпідрядника, який буде втілювати наш задум у реальність, ми свій вибір зупинили на фірмі «Самбуд». І жодного разу не пожалкували. Це молода, досить прогресивна, професійна, і що для нас було важливо, рівненська! Її спеціалісти без пафосу розповіли, що вміють, чим можуть бути корисні, і запевнили, що не підведуть у реалізації нашого задуму. Все так і сталось.
До речі, на етапі підбору генпідрядника було багато подано пропозицій від інших будівельних фірм, але «Самбуд» представив себе неординарно і креативно, що і відразу привернуло нашу увагу.
Задали їм ідею. І разом йшли до втілення проєкту. З ними вже п’ятий рік працюємо.
Капітальне будівництво було грандіозним і масштабним. Треба було на першому етапі звести виробничі приміщення площею 15 тис. кв. метрів з нуля. І тільки за європейськими стандартами. Якби я не був учасником цього дійства, не повірив би, що ми спромоглися на такий проєкт в умовах війни.
Будівництво назвали «Символом Перемоги»
Демонтувати цегельний завод почали відразу, як придбали, у 2021 році. Але активний рух на цій локації почався на початку наступного року. І тут усіх, як електрострумом, вразила страшна звістка: війна! Люди в паніці, страху і невизначеності: що робити, що буде?! Якби це було зараз, ми вже знали б, як діяти, а тоді щодня доводилось адаптовуватися до воєнних умов.
У перший день війни, 24 лютого, всі приїхали на роботу. Я звернувся до людей: хто хоче вирушати за кордон, забрати туди дітей – виїжджайте. Бо сім’я – це святе. Хто вирішив залишитися – працюємо далі!
Є чудова фраза: «Зайняті руки ніколи не опускаються!». Наступного дня на роботу вийшло близько 70 працівників. Частина з них була зайнята проєктними роботами, інші – волонтерством. Зокрема, на прохання військових робили металеві їжаки, буржуйки, скоби. Ми людей зарядили енергією творення. Вони відчули свою причетність до важливих справ у критичний момент. Тут знайшли моральну підтримку і надійне плече товаришів, друзів. На них стали рівнятися інші, бо бачили й чули: «Рівненська продуктова компанія будується у війну!». А це означає, що все буде добре. Бо не може компанія просто так ризиковано вкладати гроші у велике будівництво. Між іншим, це будівництво рівняни між собою стали називати «Символом Перемоги!».
Пошук ефективного опалення
Молодь швидко вчиться, легко засвоює інформацію. У цьому великий плюс. Ось мені поставили завдання будувати сучасне європейське виробництво. Як у ньому створити комфортні умови? Насамперед почали міркувати, чим величезні приміщення обігрівати. Були пропозиції встановити газовий котел, потім – твердопаливний на пілетах або електричний. Але жоден із цих котлів нас не задовольняв ні в економічному, ні в екологічному плані. Приміром, твердопаливний котел продукує значні викиди шкідливих речовин в атмосферу. Європейці, коли приїдуть до нас, скажуть: ви називаєте себе сучасним виробництвом, а твердопаливними котлами забруднюєте повітря!
Як варіант розглядали встановлення радіаторів. Прийшли до висновку, що нераціонально – їх треба багато, на всі стіни монтувати. Цікавилися і великими промисловими обігрівачами. Але вони проблемні, зокрема через те, що «ганяють» пил. Ще ми розглядали інфрачервоні лампи. Теж не підійшли – голову жарять, а ноги холодні.
Підігрів повітря вентиляцією теж відкинули – тепло піднімається вгору, а внизу – холодно.
Наш підрядник запропонував: «Давайте встановимо теплу підлогу! Якщо її використовують у будинках, то чому цього не зробити в промислових масштабах?». Перша думка: «Це дорого!». Зараз, після року експлуатації підлоги, стало зрозуміло: це найкращий спосіб нагріти приміщення!
У нас був вибір ставити один великий промисловий насос, або декілька меншої потужності. Ми поставили 20 теплових нососів. По грошах однаково виходить. Але є великий плюс. Коли виходить з ладу один, працюють інші.
Інновації знижують собівартість
На чому ми ще економимо? На вентиляції! У багатьох людей склалася хибна думка, що вентиляція – це не важливо. На мій погляд, вентиляцію можна поставити на рівні з опаленням. У нас складські приміщення не опалюються. Вимог до температурного режиму тут немає, є лише одна умова – вологість не повинна перевищувати 75 відсотків.
Ми пішли шляхом рекуперації. Це процес повторного використання енергії, яка зазвичай втрачається. Як це відбувається? Ми використовуємо теплообмінник. Через нього заходить свіже повітря, але вже не мінус п’ять градусів, а плюс п’ять. Це дуже суттєво. Коли взимку на вулиці було мінус 15 градусів, то в наших складських приміщеннях плюс 15! Завдяки цьому в них забезпечуємо комфортні умови праці.
Інновації дають велику економію у грошах. У кінцевому підсумку знижується собівартість продукції».
Найбільша цінність – кадри
«Війна показала, що наша найбільша цінність – ЛЮДИ. А для виробництва, власне як і для будь-якої роботи – це професійні кадри, – продовжує Олег Вікторович. – Кожен спеціаліст сьогодні, без перебільшення, на вагу золота. Зараз нашому виробництву потрібні механіки, технологи, оператори виробничних ліній, кондитери, фасувальники, карщики, вантажники.
Ми бронюємо наших спеціалістів. Звичайно, дорогі й важливі всі наші працівники і, якби не реалії сьогодення, ми всіх залишили б на виробництві. Але розуміємо, в країні війна, і на фронті потрібні мотивовані захисники, які ще вчора були просто кадровими фахівцями в тій чи іншій галузі.
Дуже скоро, в травні, на одному з виробничих майданчиків запрацює кондитерське виробництво. Зараз триває стадія повного монтажу австрійського обладнання.
Паралельно проводиться монтаж макаронної лінії спеціалістами-розробниками харківської фірми. Це інноваційна лінія, що впливає на дотримання строків введення її в експлуатацію. Планували запуск макаронної лінії ще в 2024 році, але постійні обстріли Харкова відкинули запуск виробництва майже на рік. Ми усвідомлюємо, в яких умовах сьогодні живе і працює Харків, як під постійними обстрілами і регулярними проблемами з електрикою розроблялось і виготовлялось наше макаронне обладнання. До процесу монтажу макаронної лінії долучився наш молодий і дуже фаховий спеціаліст – головний інженер-механік Сергій Тишковець.
«Ми взяли на себе зобовʼязання підтримати наших вітчизняних розробників, – приєднується до розмови Олена Ярощук. – Хоча легко могли віддати перевагу італійському, турецькому чи китайському обладнанню. Чому макаронну лінію виготовляла і зараз встановлює харківська фірма «Меер груп»?
Ми завдяки підтримці держави мали змогу інвестувати 16 млн гривень саме українському виробнику, щоб він у цих складних умовах міг утриматись на плаву. Нам у цьому допоміг отриманий грант від Міністерства економіки, і ми профінансували обладнання спільно 50/50. Раніше фірма «Меер груп» переважно своє обладнання експортувала в різні країни світу. Тепер експорт катастрофічно впав через сумнів і недовіру потенційних закордонних покупців. Мовляв, в умовах війни дотримуватись договірних зобовʼязань ризиковано. Інший момент: багато фахівців заводу вимушено покинули Харків. Хоча значна частина працівників, незважаючи на труднощі, продовжує працювати. Ми завжди будемо пам’ятати, що лінія, яку придбали, виготовлена під звуки обстрілів Харкова. Її купівля нашою компанією – це реклама незламним харків’янам, які можуть конкурувати з іменитими світовими розробниками подібного обладнання».
Компанія й у дрібницях шукає комфорт
На новому виробництві створили для людей комфортні умови праці. За словами Олега Ярощука, людина, ступивши на територію заводу, має відчувати комфорт у всьому.
Молодий директор не любить хвастощі, він оперує мовою фактів. Показує продумано облаштовані робочі місця, а також кімнати відпочинку, прийому їжі. Вони красиво вмебльовані, з мікрохвильовками, автоматами для приготування кави, чайниками. Незабаром тут мають встановити і холодильники.
Дуже зручні роздягальні, з душовими – це теж усе побудовано відповідно до вимог європейських стандартів.
Тут навіть передбачена кімната для заїжджих водіїв. У ній можна підігріти їжу, закип’ятити чай, прийняти душ. Далеко не кожне підприємство може запропонувати такий сервіс для тих, хто перебуває довго за кермом. Взагалі в цій компанії у дрібницях шукають комфорт. Бо думають не тільки за кошти, а і за власний імідж.
Нам треба знищувати в собі синдром меншовартості
«Ми працюємо в суворих реаліях для українського бізнесу, – продовжує пан Олег. – Але треба дивитися на перспективу.
Коли закінчиться війна і нам відкриє двері Євросоюз, туди треба буде якомога більше готової продукції експортувати. Створюючи таким чином додану вартість. Ну і, звичайно, дивувати наших закордонних споживачів якістю, щоб доводити: Україна – це круто!
Євросоюз – це вже поле, на якому ти граєш за чужими правилами. Але ми не повинні цього боятися. Нам лише треба зуміти знищити в собі синдром меншовартості. Показувати всьому світові, що ми можемо бути на рівні з іншими, а то й кращими! Що й показали сьогодні всьому світові наші захисники для так званої другої армії.
У нас виробництво – за європейськими вимогами і стандартами. Я не просто сподіваюсь, а впевнений, що дуже скоро ми будемо в Євросоюзі!».
«Ми нині проходимо процес сертифікації на відповідність вимогам найвищого міжнародного стандарту IFS FOOD, – додає Олена Ярощук. – До речі, в Україні лише 14 підприємств сьогодні відповідають вимогам цього стандарту. Ми будемо 15-ми. Сертифікацію проводять європейські аудитори з контролю за якістю та виробництвом харчових продуктів. Це нам дозволяє говорити про те, що ми вже в Європі! Коли ти сильний, ти маєш бути сильним скрізь, і в конкуренції на світовому ринку теж!
Ми щодня доводимо всьому світові, що Україна є, була і буде! Бо ми маємо тверду, непохитну віру. Вислів «Україна воює, а тил працює» став крилатим у компанії не лише на словах, а й на ділі».
«Людина не може бути обмежена лише проблемами виробництва»
Олена Ярощук мислить себе поза політикою. Їй комфортно у своєму бізнесовому середовищі, де вона успішно реалізує себе. «Але людина не може бути обмежена лише проблемами виробництва, – каже Олена Віталіївна. – Вона повинна мати духовні цінності. Дуже полюбила наш Рівненський обласний академічний драматичний театр. Коли на запрошення директора театру потрапила на презентацію фестивалю «Скрудж фест», зрозуміла: культура – це наше майбутнє.
Нам не потрібно говорити, в якому світі чи часі ми живемо. Найважливіше те, який світ живе в нас! Для будь-якого покоління часи завжди складні. Ми повинні бути корисними в тому місці і в тому часі, де ми є. Ми повинні пробуджувати нашу свідомість і думати про майбутнє. Одним з ключових аспектів нашого майбутнього є культура.
Скажу знамениту фразу, яку любить повторювати мій син: «Тяжкі часи народжують сильних людей. Сильні люди створюють хороші часи. Хороші часи народжують слабких людей. Слабкі люди створюють тяжкі часи».
Сюди торують дорогу і зарубіжні партнери
Колишній директор цегельного заводу нещодавно знову приїжджав на виробництво. Походив, оглянув приміщення, територію і залишився задоволений. Сюди тепер торують дорогу і зарубіжні партнери. Впливові бізнесмени з Польщі в розмові з керівництвом компанії зізналися, що в них далеко не всі заводи так технологічно правильно побудовані, як рівненський.
Найкраща формула виховання дітей – власний приклад
«Найголовніший здобуток для батьків – коли діти перевершують сподівання. Але яка має бути їхня місія в цьому житті – залежить не від нас, а лише від них. Я люблю повторювати – немає кращої формули чи методики виховання дітей, як власний приклад. Коли діти бачать, що батьки віддано працюють, ведуть гідний та активний спосіб життя, не байдужі до проблем тих, хто опинився в скрутних умовах, то вони й будуть брати приклад. У цьому сенсі я, як мама, спокійна за свого сина Олега. У його сумлінні, порядності та фаховості в мене немає жодного сумніву. А в технічних питаннях він взагалі значно краще розуміється за мене. Моє материнське серце переповнює радість за те, що за сина не соромно, і я ним пишаюся!»,– говорить Олена Ярощук, виконавча директорка Рівненської продуктової компанії.
«Олег любить говорити, що батьки не гроші заробляють, а авторитет, і я маю його лишень продовжити і жодним чином не похитнути. Авторитет здобувається справами. Це тонка грань. Бо багато людей думає, що гроші – це все. Гроші – це великі випробування, це інструмент. Важливо застосовувати його вміло, щоб не скалічити свідомість своїх дітей.
Я як мама спокійна за сина. Він робить свою роботу краще, ніж її виконала б я. У нього є багато прогресивних, сміливих ідей, я їх не повинна заглушувати своїм авторитетом.
Ми з ним у гарному тандемі»
Кожен має працювати на Перемогу!
Олег Ярощук в житті пов’язаний з комп’ютерними технологіями. Свої набуті знання в позаробочий час реалізує під час виконання замовлень для фронту. Але про це все наш співрозмовник волів промовчати. Додав лише, що про це буде доречно говорити після нашої Перемоги. Працювати на Перемогу має кожен!
+++
Рівненська продуктова компанія запрошує в свою команду всіх охочих. Пропонуємо гідну оплату праці, гнучкий графік роботи. Гарантуємо комфортні умови!
У компанії всі працівники мають можливість навчатися!
Контактна особа, яка радо розповість про вакансії: (067) 399 87 97 Вікторія. Резюме можна надсилати на: vichkatimoshchuk@gmail.com
Василь ЗАКРЕВСЬКИЙ
Читайте також: Рівняни популяризують вироби з бурштину у Європі та світі
