Українські жінки не лише красиві та чарівні, а й освічені та розумні. Вони зробили чимало для розвитку вітчизняної науки та зробили внесок у світову історію. Саме українка Катерина Ющенко створила одну з перших у світі мов програмування, розуміючи важливість технологій, а Олена Казимирчак-Полонська підтвердила своїми розрахунками існуючу гіпотезу щодо захоплення комет великими планетами Сонячної системи, – на честь науковиці назвали малу планету та пояс астероїдів.

Розповідаємо цікаві факти про п’ятьох українок, які вписали свої імена у історію.

Катерина Ющенко: створила одну з перших у світі мов програмування

Українська вчена-кібернетикиня Катерина Ющенко зробила значний внесок у розвиток програмування. Вона була першою з математиків, хто опанував складання програм на МЕОМ (малій електроній обчислювальній машині), та авторкою однієї з перших у світі мов програмування високого рівня – Адресної мови, яка стала прототипом інших алгоритмічних мов, які фактично започаткували нинішні комп’ютерні технології.

Катерина Ющенко

Катерина Ющенко стала першою у СРСР докторкою наук у галузі програмування та була однією з авторок першого підручника з програмування в Радянському союзі. Учена була авторкою понад 200 наукових праць.

Софія Окуневська-Морачевська: перша лікарка в Австро-Угорщині

Софія Окуневська-Морачевська народилась неподалік Тернополя у 1865 році. Оскільки у Австро-Угорщині жінок не приймали до університетів, Софія навчалась у Швейцарії – на медичному факультеті Цюрихського університету. Успішно завершивши навчання, вона стала першою жінкою-лікаркою в Австро-Угорщині та першою галичанкою, яка здобула університетську медичну освіту. Докторську дисертацію Софія писала про анемію крові.

Софія Окуневська-Морачевська

Фахівчиня не могла знайти роботу, але не через брак знань чи вмінь, а через те, що вона була жінкою. Свою практику Окуневська-Морачевська почала у Львові – у добродійній приватній «Народній лічниці» для бідних, яку очолив її двоюрідний брат Євген Озаркевич. Лікарка фактично стала першою гінекологинею в Галичині та першою у Галичині та Австро-Угорщині, хто почав використовувати променеву терапію в боротьбі з онкологією.

Традиційні методи навчання не виправдовують ваших очікувань? Альтернатива є! Дистанційна школа «Оптіма» пропонує інноваційний підхід. Комбіновані уроки, інтерактивні завдання, авторські матеріали – усе це не просто забезпечує високу ефективність навчання, але й формує в учнів цікавість до нового. Дізнайтеся, як вступити до дистанційної школи, та розпочніть захопливу подорож до знань!

Олена Казимирчак-Полонська: дослідниця руху комет

Олена Казимирчак-Полонська, родом із Волині, поєднувала віру в науку із вірою в Бога. Темою її першої дисертації у Варшавському університеті було вивчення руху комет у Сонячній системі, вона здобула вчений ступінь докторки філософії, а згодом стала докторкою фізико-математичних наук. Наукові відкриття прославили українку на весь світ.

Олена Казимирчак-Полонська

Олені Казимирчак-Полонській вдалося обчислити рух 35 комет. Американські асторономи, використовуючи її обчислення, згодом знайшли цілу низку нових комет. Українка першою змогла підтвердити припущення вчених про те, що великі планети, наприклад, Юпітер, захоплюють комети. Олена прийняла чернечий постриг, а в старості майже повністю втратила зір. Останні свої праці жінка диктувала помічницям та публікувала під псевдонімом «Монахиня Олена».

На честь вченої назвали малу планету № 2006 – Полонська, а між орбітами Сатурна та Урана є пояс астероїдів – «пояс Казимирчак-Полонської».

Валентина Радзимовська: засновниця української школи біохіміків

Валентина Радзимовська, родом із Полтавщини, присвятила своє життя науці та активній проукраїнській громадській діяльності. Вона була видатною науковицею, засновницею української школи біохіміків. Радзимовська була репресована радянською владою, емігрувала спершу до Німеччини, потім до США. Науковиця зробила великий вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.

Валентина Радзимовська

Наталія Полонська-Василенко: перша докторка історичних наук

Уродженка Харкова Наталія Полонська-Василенко була донькою генерала та військового історика Дмитра Меньшова, від якого вона перейняла любов до старовини. Вона стала першою жінкою-історикинею, яку обрали приват-доценткою Університету Св. Володимира (нинішній КНУ імені Тараса Шевченка). Вона є авторкою майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України.

Наталія Полонська-Василенко

Свою докторську дисертацію Наталія Полонська-Василенко захистила у 1940 році у Москві. Історик Олександр Оглоблин згадував, що Наталія «відвоювала Південну Україну від Москви, яка привласнила її собі, найменувавши Новоросією». З 1944-го перебувала в еміграції, була професоркою Українського вільного університету в Празі та Мюнхені. У 2017 році Український інститут нацпам’яті повідомив, що у Німеччині знайшли могилу Наталії Полонської-Василенко, яка довгий час вважалася втраченою.

Під час підготовки матеріалу використані дані Вікіпедії, журналу Elle, «Освіторії», «Рубрики», проєкту «На урок», «Локальної історії», медіа «Українки»