Лікарка, викладачка, поетеса – Клавдія Крока гармонійно поєднує в собі ці три покликання. Енергійна, привітна та мрійлива, вона присвятила життя медицині та слову, зцілюючи не лише тіла, а й душі.

Завітавши на запрошення з нагоди Всесвітнього дня поезії до Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки, гостя розповіла про свій шлях у медицину та поетичні миті життя.

Родом із Корецького району, Клавдія Аполлонівна ще з юних літ мріяла стати лікаркою. Її сусід, який навчався на п’ятому курсі медичного вишу, надихнув її зробити вибір на користь медицини. Попри перестороги матері, яка воліла бачити доньку студенткою в Рівному, Клавдія наполягла на своєму і вступила до Тернопільського національного медичного університету.

Отримавши диплом у 1977 році, вона працювала лікаркою у швидкій допомозі, «залізничній» і міській лікарнях Рівного. Останні десять років присвятила викладанню в Рівненській медичній академії, передаючи свій досвід новому поколінню медиків.

Любов до слова

Любов до слова Клавдія Крока пронесла через усе життя. Почала писати вірші ще у 13 років, надсилаючи свої твори до республіканських газет. У її поезії переважає лірика, а ось тем про війну чи патріотизм менше – надто вони болючі.

Протягом років вона писала для себе, складаючи рукописи в шухляду. Але одного дня її скарби безслідно зникли – під час ремонту папери винесли на сходовий майданчик, звідки вони, ймовірно, потрапили на макулатуру. Ця втрата стала для неї справжньою трагедією.

Та Клавдія Крока не здалася. Завдяки наполегливості синів у 2018 році вона все ж вирішила видати власну збірку. Так у світ вийшла книга «Спрага пожовклого листя», надрукована у видавництві «Волинські обереги» тиражем у 100 примірників.

Писати вона зазвичай сідає ввечері, коли з’являється вільна хвилина. Але натхнення може прийти в будь-який момент – варто лише схопити рядок, що народився в душі, й розвинути його у вірш.

Нині Клавдія Крока продовжує навчати студентів мистецтву лікування та одночасно дарує світові красу слова. Її поезія – це своєрідне зцілення, яке допомагає загоювати душевні рани та утверджувати вічні цінності.

Її історія – це приклад того, як можна поєднувати науку, мистецтво та людяність, надихаючи інших знаходити красу в словах і добрих справах.

Світлана ПІКУЛА

  Читайте також: Головне за ніч 6 квітня в Україні: ракетні удари, жертви серед мирного населення та реакція сусідів

• 

  Рівненська поетеса в білому халаті дарує світу прекрасне

  Лікарка, викладачка, поетеса – Клавдія Крока гармонійно поєднує в собі ці три покликання. Енергійна, привітна та мрійлива, вона присвятила життя медицині та слову, зцілюючи не лише тіла, а й душі. Завітавши на запрошення з нагоди Всесвітнього дня поезії до Рівненської…