Тетяна Шевчук малює з дитинства. Відтоді, коли все було зовсім не таким, як нині. Коли якісні акварельні та олійні фарби, білячі чи колонкові пензлі, лаковані дерев’яні етюдники, навіть олівці й гумки «Коh-i-Noor» не купувалися вільно. На цьому специфічному крамові стояло жорстке тавро дефіциту. Аби творчо екіпіруватися, треба було їхати аж до Ленінграда. Та це не зупинило талановиту дівчину. Мрія, велика жага до живопису все переважили, все подолали.
Правда, з огляду на родинні обставини фаховою художницею вона не стала, здобувши натомість медичну освіту. Але це аж ніяк не завадило впродовж дальших 50 літ створити понад 50 картин. Часом мистецький труд супроводжувало священнодійство, щільно вкрите містичним флером. Маю на увазі передовсім річ «Зняття Ісуса з хреста» – одну з двох, що постали згідно з канонами класичного живопису.
Атож, решта робіт – це філігранні вишивки. Як от копія пречудового полотна українця Костянтина Трутовського «На кладці». Над нею Тетяна Степанівна працювала понад рік. Та це того вартувало: багато поціновувачів відтак неодмінно оглядало зворот, думаючи, що перед ними – старовинний унікат.
До слова кажучи, про все зазначене я почув безпосередньо з уст мисткині під час її персональної виставки, що розгорнулася в дзеркальному залі Будинку культури селища Гощі завдяки старанням працівників тамтешньої центральної бібліотеки. Ведучим був бібліограф Андрій Кручок. Він розповідав про життя й творчість художниці, як і всі, перебуваючи в аурі її осяйної душі, хисту та натхнення, професійно схарактеризував кожну картину. Іще ведучий сказав, що майстриня завжди говорить зі своїми шанувальниками мовою фарб, голки й серця.
І це справді так. На початку нас зустріли духовні образи – копія полотна француза П’єра Міньєра «Мадонна з виноградом», роботи «Ісус у терновому вінку», уже згадане «Зняття Ісуса з хреста», «Свята Ірина», «Народження Христа», «Мадонна з немовлям», «Марія. Благовіщення». Тема надзвичайно широка, глибока, животрепетна. Символізм материнської любові та жертовності накладається на страждання, скорботу, світло віри й духовної сили, тиху радість великого дива, ніжність, скромність та велич. У барвовій гамі відчувається тепло й внутрішня осяйність, стриманість, небесна гармонія, м’якість. Голос картин схожий на тиху духовну музику.
Життєрадісні сюжети – це «Кльове місце» та вищезгадана копія «На кладці».
Окремо експонувалася колекція бісерних брошок, у котрих мисткиня поєднала марево фантазії, тонку ручну роботу й глибоке чуття стилю. Створення гармонії в такому форматі – теж справжнє мистецтво.
Декоративна частина виставки мала назву «Квіти як стан душі». Це легкі, повітряні композиції, просякнуті літнім настроєм, святом. Це пробудження природи, пам’ять та краса українського поля влітку, передчуття нового життя. Кольори випромінюють ніжність, мрійливість, енергію, уражають контрастністю, світлом, свіжістю.
Прикметний спомин. В один із моментів споглядання картини «Весна» дітей Тетяни Степанівни осінило:
– Мамо, це ж ми! Нас у тебе четверо – і чотири пташечки вилетіли.
А ненька тоді мовила:
– Так, то ваш виліт у самостійність.
«Морський захід», «Причал», роботи із серії «Старе місто» – здебільшого пейзажі. За словами майстрині, будівля на одній з останніх дуже нагадує гощанську садибу Ленкевичів.
Неможливо було оминути на виставці українське, патріотичне («Герб»), речі «Кали», «Етюд із суницею», «Ромашки та волошки», «Дівчина з майбутнього», «Мальована жінка». Остання – копія полотна славетного українця Володимира Боровиковського, чи не перший художній досвід мисткині.
Також того дня експонувалися вишиті рушники, такі самі картини «Ранній візит» і «Чарівний ранок». У них – рух, настрій, затишок, що його додають теплі барви.
Деякі роботи того дня можна було купити. Ціна коливалася від 750 до 8000 гривень.
Юрій КУЗЬМІН
Запис Персональна виставка Тетяни Шевчук у Гощі відкрила 50 років творчості спершу з’явиться на 7 днів.